ІНфОРМАЦІЙНІ ХВИЛИНКИ




ВКЛОНІМОСЬ МАМІ ДО ЗЕМЛІ!

Хто вас, діти, міцно любить?
Хто вас ніжно так голубить?
Як ви хворі, цілі ночі
Не стуляє свої очі?
Найрідніша, наймиліша,
Всіх вона нас пестить, тішить,
Завжди скрізь буває з нами,
Відгадайте, хто це? – МАМА!


Слово «мама»… Вічне і неповторне, як світ. Скільки ніжності, тепла і любові таїть це слово. Материнська любов не знає зради, вона вічна, непідкупна, істинна. І де б ми не були, що б не робили, матуся завжди освітлює нам шлях своїм ніжним серцем, відданим своїй дитині. Вона завжди поруч – і в дні важкі, і в дні на щастя щедрі. Мама навчає нас жити за законами Любові і Правди, допомагає на складних дорогах, оберігає від біди.

День матері — міжнародне свято. Вперше встановлене офіційно Конгресом США 8 травня 1914. Після першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Чехословаччині. В Україні офіційно відзначається щорічно, починаючи з 2000 року, у другу неділю травня. 

Для кожної людини День Матері має особливе значення, адже саме сьогодні можна сказати найважливіші слова своїм матерям, чия безмежна любов супроводжує нас протягом усього життя.

Пам’ятаємо. Перемагаємо
Україна 8-9 травня продовжує традицію святкування
Днів пам’яті та примирення.  

Завдяки Указу Президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» та Закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років». 

Новий зміст відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги включає в себе:
- переосмислення подій ІІ світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого;
- рівне вшанування пам’яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об’єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та ін);
- перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь вшанування.

Символ  відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги — червоний мак.

Гасло “1939—1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”.


Чорнобильська трагедія жорстоке
попередження людству. 


Сьогодні з нагоди 31 річниці аварії на ЧАЕС хочемо пригадати маловідомі факти про катастрофу. Саме у ніч на 26 квітня 1986 року cталася катастрофа, фатальні наслідки якої відчутно донині – вибух на Чорнобильській АЕС:


  • сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж під час вибуху в Хіросімі в 1945 році;
  • на ліквідацію наслідків вибуху було мобілізовано 600 тисяч осіб з усього Радянського Союзу;
  • для гасіння пожежі застосовувалися вертольоти, що скидали спеціальні суміші для гасіння і запобігання ланцюговій реакції, а також пісок і глину. Надалі виявилося, що вони, можливо, ще більше підвищили температуру реактора. Пожежу погасили тільки 9 травня;
  •  дороги в зоні відчуження без єдиної вибоїни. Рівне асфальтне покриття покладено для того, щоб уникнути розкидання радіоактивних відходів, які перевозять у вантажівках на дослідження або зберігання. Відповідно до регламенту, ці машини повинні пересуватися зі швидкістю не більш ніж 40 км/год, щоб вантаж не розсипався.

Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС ліквідують досі. Щоб хоч якось знизити рівень радіації, на четвертому енергоблоці 29 листопада 2016 року побудовано новий саркофаг. 
Споруда прослужить 100 років і дасть змогу розібрати реактор, а потім "поховати" його частини.

 Вічна пам'ять загиблим ліквідаторам 
та слава тим, які живуть.


Вітаємо з Христовим Воскресінням



Дзвонять дзвони Великодні!
Божа Пасха вже сьогодні.
Лине пісня із небес.

Радість всім Христос Воскрес!



Свяченого яєчка, доброї паски
І сонця окрайчик з Божої ласки!
У мирі та щасті, добрі та любові, святкуйте
Великдень у родинному колі!

Хай Божа Матір Вас охороняє,
А Дух Святий здоров’я посилає.
Господь дарує Ангела з небес! –
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!


Про історію походження свята можна прочитати за посиланням...



 7 квітня    Всесвітній      день здоров’я


У далекому 1948 році була заснована Всесвітня організація охорони здоров’я. Це сталося 7 квітня. Тому в цей день відзначається Всесвітній день здоров’я.Здоров’я людини – це найцінніше, що є у нього. Ніщо не може зрівнятися з ним: ні багатство, ні положення в суспільстві, ні слава. Це справжня коштовність, подарована нам природою.



2 квітня   Міжнародний день дитячої книги.  
У цей  день народився  відомий
 датського письменника-казкаря

Ганса Крістіана Андерсена.
     
Вперше в 1966 році Міжнародною радою з дитячої книги була розглянута ініціатива введення такого свята як День дитячої книги, і вже в 1967 році весь світ святкує цей день. 2 квітня — День дитячої книги, ця дата була обрана не просто так, адже в цей день народився один з найвидатніших дитячих авторів Ганс Християн Андерсон. Саме в цей день, організатори особливо підкреслюють всю важливість читання з малих років, а так само говорять про дитячої літератури як невід’ємної частини формуванні інтелектуального і духовного розвитку нових поколінь.



Ганс Крістіан Андерсен  датського письменник  і поет  автор всесвітньо відомих    казок для дітей і дорослих: «Гидке Качення», «Нове плаття  короля»,  «Принцеса на горошині»






Чудо-книги  Корнія Чуковського

31 березня   відомому дитячому письменнику
Корнію Івановичу Чуковському
виповнюється 135 років.


Казки та вірші Корнія Чуковського пам'ятають і люблять усі - і дорослі, і малі дітлахи.

У своїх казках Чуковський щедро використовує дитячий фольклор, зокрема народну поезію, в якій поєднано такий принцип, як навчання дітей в процесі гри. Казкам Чуковського якраз і властива ця риса - гра, пов'язана з активною діяльністю дитини.  Згадамоємо  його чудо - книги...

                          



           І мене в сім'ї великій,       
   В сім'ї вольній, новій,

        Не забудьте пом'янути

         Не злим тихим словом.

                                                                                                                                       Т.Г.Шевченко

        Сьогодні, 9 березня, 
в Україні святкують 203-у річницю 
від дня народження  Тараса Григоровича Шевченка.




21 лютого - Міжнародний день рідної мови.



Мова - це наша неоціненна спадщина, з нею ми не розлучаємося протягом усього життя. Ми спілкуємося один з одним, розмовляємо, пишемо листи, читаємо книги. Не можна бути байдужими до того, як ми користуємося мовою, як висловлюємо свої думки, як цінуємо рідне слово. Звичайна людина вживає в середньому до 4 тисяч слів. То ж хай слова будуть із справжньої мовної криниці: чисті, красиві, образні.

Рідна мово,чиста, як роса,
Цілюща й невичерпна, як криниця.
Святиня наша, гордість і краса,
Ти - розуму народного скарбниця!
Кожен із нас повинен любити, вивчати і розвивати свою рідну мову.




 20 лютого - День Небесної Сотні 


На білому світі є різні країни,
Де ріки, ліси і лани.
Та тільки одна на землі Україна,
А ми її доньки й сини.
Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,
І квіти усюди ростуть.
Та тільки одну Батьківщину ми знаєм.
                                       Її Україною звуть.

Сьогодні  в скорботі схиляємо  низько голови перед пам’яттю людей різного віку – героями Небесної сотні, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.
11-го лютого 2015-го року, Указом Президента України № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в країні встановлено особливий пам’ятний день - «День Героїв Небесної Сотні», який відзначається тепер щорічно 20-го лютого.
У цьому документі сказано: «На підтримку ініціатив громадськості та з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України».
На шляху до незалежності український народ завжди приносив у жертву своїх найкращих синів і дочок. У цьому довгому списку стали і герої Небесної Сотні. Саме вони зуміли рішуче стати до боротьби із злом, заплативши за перемогу надвисоку ціну – власне життя.То чи може бути забутою кров героїв, пролита на вулицях Києва? Чи можемо ми, живі, забути невинно убієнних? Можлива лише одна відповідь.     

17 лютого —   День Спонтанного
 Прояву Доброти. 



Це свято має досить нетривалу історію. Його поява пов'язана з ініціативою міжнародних благодійних організацій, які вирішили об'єднати під гаслами доброти всіх людей планети — незалежно від їх громадянства, віросповідання та національної приналежності.  Святкування Дня спонтанного вияву доброти в Україні поки проводиться практично непомітно, оскільки про нього мало хто знає. Суть свята полягає в безкорисливому і безмежному прояві доброти по відношенню до всіх оточуючих. Справжня доброта, на думку організаторів цього свята, не повинна чекати похвали або подяки. Головна нагорода за доброту людини — радість інших людей.   Дане свято — це привід згадати про справжні цінності нашого життя і про те, що доброта здатна зцілити від душевних мук і недуг кожного, хто її виявляє. Тому проявляти добрі наміри у всіх своїх діях повинна постаратися кожна людина.


Творіть добро і лихо не спочине.
 Творіть добро, бо має бути так —
Якщо ти добра від душі людина
 Добро добром повернеться хоч як..

Дороги пам'яті - дороги Афганістану

     15 лютого - 27 річниця виведення військ з Афганістану.   

 "Війну розв'язують старі, а гинуть на ній молоді люди",-
  стверджує давня істина.

Ніщо не може виправдати смерті людини. В Афганістані над цим мало хто замислювався.
        З України через горнило цієї війни пройшли 160 тисяч осіб, з них 3360 не повернулися додому: загинули 2380, потрапили в полон або пропали безвісти - 80, стали інвалідами 2560, мають поранення більше ніж 8 тисяч. 
    Дев'ятирічна війна відбилася в серцях людей. Вона живе в обелісках, пам'ятних знаках, меморіальних дошках, надмогильних плитах на сільських і міських цвинтарях, щоб назавжди запам'ятали ми тих, чиє життя обірвалось на порозі двадцятиліття.




 14  лютого – День Святого Валентина. 
       
Цей день в нашій країні відзначають не так давно, але він став вже досить популярним, і всі ми залюбки поринаємо в атмосферу його чарівності.Любов — почуття світле і добре.  Вона може бути до Батьківщини, до рідного міста, до матері, до дівчини чи хлопця, і, звичайно, до книги, до читання. В цей день свої почуття ми виражаємо листівкою у вигляді сердечка, яка є незмінним атрибутом цього романтичного свята. «Валентинка» — це освідчення в коханні, за допомогою добрих та щирих слів, написаних у ній.


     ТВОРЕЦЬ УКРАЇНСЬКИХ БАЙОК



2 лютого виповнюються 205 років від дня народження поета. байкаря, прозаїка і громадського діяча Євгена Гребінки. Байкарська творчість Євгена Гребінки займає належне місце в українському літературному процесі XIX століття, вона відіграла важливу роль у розвитку української літератури і літературної мови, і сьогодні його кращі твори є шедеврами українського байкарства. Байки письменника, написані алегоричною мовою, за своїми літературними та повчальними якостями стоять на одному рівні з творами Григорія Сковороди та Івана Крилова. Найвідоміші з них: «Ведмежий суд», «Зозуля да Снігир», «Сонце да Хмари», «Рожа да Хміль», «Школяр Денис», «Грішник», «Ворона і Ягня», «Вовк і Огонь». З нагоди ювілею бібліотека підготувала оглядово-рекомендаційну бесіду «Батько українського байкарства» та віртуальне знайомство з творчістю письменника, його життєвим шляхом.
__________________________________________________________

 Бій під Крута 29 січня 



На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. Наступ більшовицькі війська вели двома групами: одна вздовж залізниці Харків-Полтава-Київ, друга – у напрямі Курськ-Бахмач-Київ.
Центральна Рада УНР у своєму підпорядкуванні мала окремі частини колишньої російської армії, що були українізовані, а також сформовані із добровольців підрозділи, серед яких варто назвати курінь Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем, загони вільного козацтва, та сформований Симоном Петлюрою Гайдамацький Кіш Слобідської України. Саме добровольці і стали опорою Центральної Ради.
24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Оборона цього міста є однією з героїчних і маловідомих сторінок в історії визвольної боротьби українського народу. Українські війська змушені були залишити Бахмач і відступити до станції Крути. На підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До юнаків школи приєдналась перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої військової підготовки, студенти були погано озброєні. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь до 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина. Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало від 420 до 520 українських воякiв і юнакiв та студентiв, якi мали на озброєнні до 16 кулеметів та одну гармату на залiзничнiй платформi. Впродовж усього дня вони вели бій за станцію з більшовицькими військами загальною чисельністю (за твердженням більшості джерел) понад 3000 осіб, в їх числі 400 балтійських матросів. Усі добре озброєні і з артилерією. Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів.
27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. І наступного дня ці 27 героїв були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
За сучасними підрахунками втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70– 100 загиблих. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстрiляних студентiв i гімназистів. На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти унiверситету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило- Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу). Втрати бiльшовицьких вiйськ пiд Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 воякiв.
Затримавши ворога на чотири дні, київські юнаки дали змогу укласти Брест- Литовський мир, що de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.
____________________________________________________

27 СІЧНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ


     27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту, який був заснований у 2005 році спеціальною резолюцією ООН. Саме в цей день у 1945 році выйська Першого Украънського фронту звільнили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Освенцим (Аушвіц-Біркенау), розташованого в 70 кілометрах від Кракова. За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 мільйонів людей. Всього у фашистських таборах смерті було знищено шість мільйонів євреїв і мільйони людей інших національностей.
 „Голокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість", - йдеться в резолюції Генеральної Асамблеї ООН. Ініціаторами та співавторами ухвалення документа виступили близько 100 держав. Значення резолюції Генеральної Асамблеї полягає в тому, що вона закликає пам'ятати про злочини минулого і не допустити їх повторення в майбутньому.
  З метою відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту в закладах культури Білозерського району проведено  відеоекскурси «Шість мільйонів сердець», історіко-меморіальні панорами «Бердичівська трагедія – одна із перших актів катастрофи», інформаційні стелажи «Голокост – шрам на серці людства», життєві лабіринти «Жертви Голокосту на українських землях», соціоголос «Скорботна свічка пам’яті святої», виховні години «Згадаємо жертв Голокосту», виставки-реквієми «Голокост мовою архівних документів», історичні екскурси «Жахлива політика терору нацистів», години скорботи «Голокост: відкриваємо правду світові», слайд-лекції «Расистська теорія нацистів», шок-години «Голокост – це жах, біль, смерть…», книжкові виставки «Ми повинні пам’ятати цей страшний урок історії», спогади-реквієми «Голокост на Херсонщині»,  книжкові виставки-роздуми «Коли ви вмирали, вам дзвони не звонили»,  історичні віражи «Тій біді немає забуття».
  В загальноосвітніх школах району було проведено загальношкільні лінійки-реквієм «Свіча пам′яті не згасне», тематичні виставки у бібліотеках «Вклоніться низько до землі тим, хто в серці житиме вічно», знайомство із «Щоденником Анни Франк», перегляди документального фільму «Обыкновенный фашизм», «Список Шиндлера», «Концтабори. Дорога в ад», «Голокост від куль», «Невідомий Освенцим», «Танго смерті» тощо, виховні години «Голокост – злочин проти людства», інформаційні хвилинки «27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту», виставки репродукцій «Голокост у творчості українських художників», виставки фотодокументів  «Місця, пов’язані з пам’яттю про Голокост».

______________________________________________________________

22 січня - день Соборності України



Щороку 22 січня весь український народ iз вдячністю згадує тих героїв, якi боролися за об'єднання усіх національно - демократичних сил українства, хто словом i багнетом намагався вiдродити незалежну Соборну Українську державу. Ідея всеукраїнської єдності формувалася ще з часiв Київської Русi, Галицько-Волинської держави, визвольної вiйни пiд проводом Богдана Хмельницького, Гетьманщини.
Реалiзувалась ця мрiя внаслiдок української революцiї тисяча девятисот семнадцатого- 1920 рокiв, пiд час якої з великою силою розкрилися свободолюбство i нацiональний дух українського народу, утворилися двi демократичнi держави - Українська Народна Республiка (УНР) та Західноукраїнська Республiка (ЗУНР). Нажаль, двi роз'єднанi держави не могли iснувати як єдиний полiтичний, економiчний органiзм, цьому заважав ряд причин. Не зважаючи на перешкоди, народ України не полишав прагнення до соборизацiї всiх українських земель у власнiй державi.
1 грудня 1918 року представники державного Секретаріату ЗУНР - Левицький, Цегелоський, члени директорiї - Винниченко, Петлюра, Андрiєвський, Швець пiдписали у Фастовi Предвступний договiр про майбутнє об'єднання двох республiк. Цей договiр став першим i основним актом соборностi, викликав схвалення українського загалу.
3 сiчня 1919 року на першому засіданнi Української Народної ради було одностайно прийнято Ухвалу про злуку ЗУНР i УНР. Часописи пiдкреслювали, що тим самим зроблено перший крок на шляху до соборностi українських земель.
Директорія i Рада Народних Мiнiстрiв призначила святкування об'єднання УНР i ЗУНР на 22 сiчня. Мабуть, ця дата не була випадковою, адже вказаний день збiгався з рiчницею iсторичного IV Унiверсалу Цетральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалася самостiйною, незалежною державою, отже вiн мав стати днем подвiйного всенародного свята - Незалежностi i Соборностi.
22 сiчня 1919 року на Софіївській площi, бiля пам'ятника гетьману Богдану Хмельницькому, у присутностi десяткiв тисяч киян лiдери УНР і повноважна делегація ЗУНР заявили про свiй непохитний намiр збудувати єдину соборну Українську державу.
З раннього ранку мiсто набуло святкового вигляду. На будинках державних установ майорiли нацiональнi синьо-жовтi прапори, Софiївський майдан прикрашала трiумфальна арка зі старовинними гербами України і Галичини.
В Актi злуки проголошувалося: "Однинi воєдино вливаються століттями відiрванi одна від одної частини Єдиної України, Захiдноукраїнська Народна Республiка (Галичина, Буковина Угорська Русь) i Надднiпрянська Велика Україна. Здiйснилися вiковiчнi мрiї, якими жили, i за якi вмирали кращi сини України. Однинi є єдина, незалежна Українська Республіка".
В. Переяславець
Дзвони в Україні
Задзвонили срібні дзвони в Україні,
Аж по світі по широкім стало чути:
"Зустрічайте Воскресіння день! Віднині
Навік-віки Україні вільній бути!"
Зашумів відвічний Київ прапорами,
Розлилась народу повідь по Подолі,
На майдані, на Софійськім, з корогвами
Зустрічала Україна свято волі.
Україно, нездоланна вища Мати
Володимира, Богдана і Тараса.
Бог тобі призначив жити, не вмирати,


Немає коментарів:

Дописати коментар